Веле Штилвелд: Нікса, текст для дорослих, ч.1
© Ірина Діденко: Нікса, графіка
Їх привезли вночі. На рукотворних лісових просіках ричали танки і «бетеери». Вони висувалися до міста. Місто спало. Передмістя, обросле облізлими териконами, дихало сивим важким туманом. Анатолійський ліс їжився і видушував із себе крихітний "рафік", щільно набитий прибулими відпочити пацанками з чорзони, котрі перенесли наркотичне отруєння…
Чорзона тиснула. Казали про духовну чорзону. Лєнка за своє недовге життя тільки й бачила її наслідки. У таку саму літню торішню ніч батько в п'яному ражі прямо на вулиці прирізав її нетверезу матір, кинув ніж, озирнувся по боках і відразу сів у калюжу крові, чекаючи на результат.
До «ангелів» не забрали. Батька в міліції били, матір відвезла швидка – в морг. Кроваву калюжу ніхто не спромігся відмити від асфальту. Невдовзі у міліцейському КПЗ від обширного витоку крові в мозок помер і її майже причинний батько. Бабуся зажадала, щоб батьків ховали разом. Міліції це сподобалося. Склали охайні протоколи, додали висновки медичних експертиз, поставили підписи, омили тіла і поклали в однакові соснові труни для незаможних.
Обидві труни були зсередини оббиті білим крепом, а зовні виглядали настовбурченими підлоговими дошками буро-коричневого кольору. Батьків відспівували: матір, як безневинно убиту, батька, як до часу померлого. По приїзді з кладовища Лєнка пішла до тієї материнської калюжі, над якою світило яскраве липневе сонечко і побачила видіння: щільно набитий крихітний "рафік" в ніч поки невідомого ГК ЧП віз її вмирати!
– Я не помру! – заприсяглася Лєнка і поклала в буру "материнську" калюжу цвинтарний жалобний тюльпан. Сонце підпалило і спопелило його, а калабаня присмокталася і довго ще пила його вологі квіткові соки.
– Батьків не вибирають, вибирають друзів, – намагалася втішати Лєнку бабуся.
– Вийшов їжачок з туману,
із кишені вийняв ману,
буду коцать навмання,
буду бити кошеня?!. – дитячою скоромовкою огризалася Лєнка, за що зразу отримала від бабусі по зубах. Стало боляче. Тендітний верхній зуб розколовся, Лєнка пішла з дому…
Комментариев нет:
Отправить комментарий