Веле Штилвелд: Легенди землепланетного тору, ч.8
Присвячується дитинству...
© Ірина Діденко: Легенди земле планетного тору
Піт Снорді оговтався.Тепер пішло справжнє єдиноборство. Ризикував більш за Піта Мисливець, але разом із ним двадцять маршовиків накинулися на знов ожилого Снорді. Вони й убивали в Пітові одного за одним тих, хто зрадив одного разу Йорга. Але жоден із зрадників не вважав, що програв, і захищався до сказу.
Упало ще півтора-два десятки маршовиків.Власне залишилося уже тільки двоє-троє, але уже не монстрів, а справжніх людей.
– Ці мені не потрібні, – мудро промовив Йорг.– Вони ж просто люди.Нехай повертаються до своїх земних світів... Та й Снорді тепер теж тільки людина – і у цьому його сила.І він відправиться зі мною. А от Мисливець – його я теж залишу на Землі-29.
– А не боїшся, що я перероблю цей світ – зроблю його і чистішим, і кращим? – прискіпливо запитав у Йорга Мисливець.
– Не боюся. Бо у цьому світі ще залишаються і гамівні до бісу кристали. А з ними не впорався навіть я – учорашній винищувач світів.
– І що буде завтра? – в свою чергу запитав Піт.
– Завтра, по усьому, буде прохід через сердечник землепланетного тору...
– Мені б побачитися з дочками.
– Це ми, Піте, зможемо улаштувати, якщо тільки...
– Якщо тільки що, крихітко Йорг?
– Якщо ти, здорованю, допоможеш мені зійти на Землі-21… Адже я ще не до кінця пройшов через Дитинство з його вічнозеленим чаєм із листя столітніх мате, з його плодами синьоплідних деревав, після поїдання яких так легко занурюватися в минуле, у якому мене очікує Джесика...
– Ні, Каорі.. .– вибагливо прошумів над ними панконтинентальний зелений бір, розриваючи свої обійми...
І ось сталося… Лунко розсміявся Мисливець. Саме в цей час прохід через сердечник землепланетного тору раптово розійшовся під ними – саме у тому місці, звідки било гірське джерело, у чудодійних витоках якого відкривався шлях до першоджерел буття...
Травень 2022 р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий