Веле Штилвелд: Іграшки Веніаміна, ч.6
© Iрина Діденко: Українські дітлахи
У цих виняткових випадках Барбі втрачали право на макіяж, а барбомордики на велику рослинність...
- Ну-с, всі зібралися? Почнемо! – суворо промовив Геннадій Степанович. – Анастасія Петрівна, про які там трусики міркувала наша “пустунка”?
- Це вона від невеликого розуму, Геннадію Степановичу. Вона навіть не усвідомлювала ще, що вони говорять "на обермоті". У мене так поранені на фронті іноді лопотали. Збоку здається, цілковитий розлад мовленнєвої функції, а вони, хворобливі, знай собі, так з ангелами прояснюються.Ніби і без слов, але сутністньо…
- А що, у наших підопічних теж ангели завелися?
– Тільки в одного: у Веніаміна Марковича Айзенберга…
– І що Маркович?
– Відкидає…
- Це погано, - полковник забарабанив пальцями по склу. Під склом лежала схема евакуації санаторію на випадок пожежі. На схемі були намальовані “зюки”. Про природу цих зюк ніхто до ладу не знав. Але саме такі ж показувала сьогодні Жорці Кожанову Вероніка Силіна, і від намальованих на папері їх відрізняло те, що мимоволі виникали у дівчинки на грудях.
- Надія Пилипівно, ви стежите за її підшкірною графометрією?
- Так, товаришу полковник.
- І що ж?
– Сьогодні не встигла, – налякалась Галина Семенівна, але червоність на грудці залишається у дівчинки досі.
- Можна спробувати прочитати щось із залишкової графометрії, - втрутилася Психолог.
– Говоріть простіше, і це стосується всіх, жодних “товариш полковник”, тут у нас не військовий полігон, а дослідницька лабораторія з вивчення аномального дитинства… Тепер коротко про новини: завтра до вас надійде ще один контрольний розумник Михайло Миколайович Шкідченко, 54-го року народження.
– Діагноз прикриття?
– Позитивне перке, енурез на ґрунті прогресуючого лунатизму. Одним словом, все як належить, але часу у нас для роботи з ним буде обмаль. Соціальний працівник вам зараз пояснить.
– Мати Шкідченко Тойба Генріхівна – невдаха-недоучка, освіта сім класів, розлучена, страждає на соціопатію, шукає всесвітню справедливість і схильна конфліктувати на ґрунті неможливості займатися повноцінним вихованням сина, непитуща, працює комплектовщицею, батько Шкідченко Микола Авксентійович, вільно володіє 12-ма іноземними мовами, в 1945 році з травня місяця працював вільнонайманим військовим перекладачем при Генштабі в Берліні, був знайомий з матеріалами Нюрнберзького процесу, алкоголізм стимулюється спецслужбами, оскільки інформація про роботу в Німеччині на процесі в 46-му не підлягає розголошенню. У 1942-43 роках на підлітку випробовувалися німецькі психотропні засоби, у 1947-48 роках - аналогічні наші. Хлопчик має здатність розкладати біле світло на веселку різної інтенсивності. Зазвичай над ним під час викиду негативної енергії візуалізуються блакитні та зелені блискавки. Природа візуалізації вивчається.
– Дивно, – раптово зауважила Анастасія “медальна”, вона ж у світі блаженна нянечка Нюра, – наші тут теж до досліджень веселки підібралися, особливо Венічка: він знайшов старий протигаз зі скельцями, через які цілими днями дивиться на хмари.
– Ось і поставте їхні ліжечка поряд, а там побачимо…
Поки дітлахи тільки збиралися досліджувати веселку, веселка давно досліджувала самих землян, які лише дійшли до інтерференції, дифракції, реактивних сопел і літальних апаратів: від метеозондів до МІГів "сьомих" або "п'ятнадцятих", чи що…
Райдуга спостерігала за світом і трепетно цілила його, не поділяючи на "залізну завісу" і "малі зони", яких на той час на Землі було безліч. У самому СРСР до 1960 року замість Карело-Фінської республіки, що пішла в небуття, була утворена одна перманентна республіка Ув'язнених зі своїми виробництвами, НДІ і колгоспами, зі своїми цвинтарями і лісоповалами, зі своїми рядовими і генералами, зі своїми надірваними голосовими зв'язками і порушеним всесвітом. Вона ввібрала в себе ГУЛАГ, пробити який веселка того далекого року ще не могла...
За вечерею за їхнім столиком сиділо вже четверо малюків. Венічка мляво смикав ложкою теплий "фаршмак" з в'язкої рисової каші, Вірка водила ложкою по колу, відправляючи за кожним колом по ложці рисової каші в рот, а Жорка приставав до новачка:
- Ти хто?
- Мишко...
- А Жорку сьогодні ніхто не покарає! І завтра теж, – відверто раптом відповіла Вєрка.
- Це чому? І за що? – здивувався Мишко.
- За те, що я йому показала, як у мене ворушаться літери на грудях. І ще хотіла спробувати по-дорослому з ним поцілуватися, а Венічка ссяв собі на долоні.
- А навіщо?
- Бо ручки мив. Ми пекли пиріг із глини, ось глина до долонь його і присохла. Так він на свої ручки посцяв, а Галина Семенівна побачила... А ти знаєш, що буває, коли таке бачить Галина Семенівна?
Мишко не знав, і тому уважно подивився на Венічку.
Той ніяково зніяковів. Він навіть почервонів від збентеження. Але й він знав, що ніхто з тих, хто провинився, ні сьогодні, ні завтра не буде покараний. Тому що батьки приїдуть за ними не скоро – адже сьогодні лише понеділок і до п'ятниці ніхто хоч і за ним самим в їхній дитячий світ точно не прийде…
Комментариев нет:
Отправить комментарий