Веле Штилвелд: Зріз Сновидінь, ч.2-у

Веле Штилвелд: Зріз Сновидінь, ч.2-у

Зазвичай, коли мова заходить про сновидіння, виявляється, що фахівцями в галузі сновидінь сьогодні вважає себе майже чи не все людство,і люди, яке ниньки живе на землі. Але коли до цих сновидінь домішується ще будь-яка додаткова містика,тоді виникає звісний сумбур, який чи хто-то бачив, чи хто-то марив, а чи хто-то вважав, що так все й відбувалося уві сні…

Безперечно, сон і досі є явищем маловивченим. Безперечно і те, що незабаром з'явиться реальна можливість не тільки записувати сновидіння, а й програвати їх згодом реально, відображаючи точну відеограму будь-якого конкретного сновидіння.

Я ось у зв'язку з цим згадую таку річ, як паранормальні контакти, з м'яко скажемо, інопланетним підтекстом першого, другого, або навіть третього роду – абдукцією, тобто з викраденням землян ніби-то горезвісними інопланетянами, саме на період дії конкретного сновидіння… У сенсорному сенсі все це має під собою реальне образне навантаження чи хоча б або навіть міфологему.

Що ж до конкретної галузі дослідження глибин далекого космосу, коли людство тільки починає шукати всілякої систематизації, то насамперед виходить дещо трохи пропорційне до відомої пісеньки Володимира Семеновича Висоцького:

          У далекому сузір'ї Тітау-Кіта

          живуть наші браття за Розумом.

          Ми посилаємо ракети туди,

          А нас посилають по-різному.

Реально ж сьогодні ми посилаємо, чесно кажучи, якусь частотну недоінформацію, так би мовити, по-дитячому накреслену нами на самому кінчику частотного світлового пера – тендітно, хворобливо, що вводить віддалених космічних одержувачів цих цидулок до якогось цивілізаційного ступору: піди розбери, що у нас там образно в голові, а що й чому зненацька  в навколонаукову площину пройшло ...

І де в тій інформаційній капсулі логічні шпангоути та стрингери? Так одного разу мені було сказано якимось почесним інореальним Перуном, що подібна первинна передача цивілізаційної інформації з планети Земля не може бути розглянута більш ніж розчерк випадковим електронним стікером з мізерною цінністю, що дорівнює майже нулю.

Напевне, саме таким очевидним варварським способом на кшталт  стікера, чи суто частотною ручки чи олівця ми ще й досі пишемо в інформаційному просторі двадцять першого століття, послідовно і міцно відмовляючись від вже розроблених світлових і квантових методів інформаційної передачі у всесвіті!

Ми сьогодні ймовірно ще мало знаємо про можливості світла, і тільки зовсім недавно навчилися укладати необхідну нам інформацію в світлові торові кільця! Бо світло, укладене у подібний тор, зберігає свою структуру в тому первісному перекодуванні, яке ми вже здатні вдатися і сформувати у себе на землі. Але замість кілець досвідченого курця на тому кінці інформаційного світловода ми отримаємо реально передані пакети світлових та квантових образів!

Виходить, що вже сьогодні світло можна зашивати у подібний світловий тор навколо якогось гарматного хвилеводу у вигляді вивантажуваного у багатогодинний відеофільм про нас і нашу планету! Адже схоже, що й у відповідь далекі цивілізації, віддалені від нас вперед на світлорічні тисячоліття він нашого нинішнього розвитку надсилатимуть і до нас подібні інформації у відповідь. Але не частотними світловими порціями, а квантовими чи світловими інформаційними згустками в певному діапазоні частот! І надсилати нам треба лише таку тактичну візуалізацію, яка морально вигідна жителям планети земля. Тобто просякнену моральністю антропоморфних жителів, суто приналежних земному людству, які по суті є трохи морфіди, тому що підживлюють свою земну реальність флюїдами нескінченних нічних сновидінь, або інколи ще і просто денними мріями, що переплітаються інколи з досить небезпечними мареннями...Бо чи можуть бути безпечними сни на яву?

Та коли десь на якомусь етапі нашої цилівізаційної еволюції світлові згустки візуалізації нашої земної буття досягнуть прийомних пристроїв інших світів: планет, планетоїдів чи просто комет, і відтворять земний наш світ у вигляді повноцінних яскравих голограм, у тому числі й з нашими людськими сновидіннями чи снами наяву аж до них американських кіно-індустріальних блокбастерів, чи з моторошним, апокаліптичним інформначинням з кривавих фронтів російсько-української війни, що втілюють історичну загибель ще однієї вчорашньої імперії, чий час існування на планеті земля підійшла до свого історичного не хеппі енду, то чи зрозуміють все це вкрай спантеличені нами жителі всесвіту?