Веле Штилвелд: Іграшки Веніаміна, ч.22

Веле Штилвелд: Іграшки Веніаміна, ч.22,

© Iрина Діденко: Українські дітлахи

А вже через дев'ять років, у 1939-му році російських технік Семен Давидович Кирліан при ремонті високочастотного обладнання у шпиталі виявляє світіння власних пальців. Разом зі своєю дружиною Валентиною він починає дослідження загадкових світінь, які продовжують досліди попередників.

Але тільки в 1970-ті роки завдяки книзі С. Астандера та Л. Шредера "Психічні відкриття за залізною завісою" робота Кірліан стає відомою у США.

У нас були всі підстави бути першими і майже єдиними володарями знань про закони існування торсинних полів та їх впливу на нас – байдужих, грішних… Забутий тут, щоправда, ще й український академік Вернадський зі своєю чудовою біохімічною лабораторією, яка раз по разу згорталася і знову відновлювалася у нас в Україні – то в Києві, то в його сільських передмістях, і вела свої ноосферичні пошуки у бурхливі роки революції та Громадянської війни.

У 1970-80 роки вже сотні ентузіастів у всьому світі займаються Кирліанівською фотографією, метод якої й досі викликає великі надії та немалі суперечки.

А в 1983-86-ті роки – І. Думітреску в Румунії, П. Мандель у Німеччині, Н. Мілхоменс у Бразилії, А. Лернер у Франції, Г. Олдфілд в Англії, А. Конікевич у США та інші розвивають різні підходи до використанню біоелектрографічного методу у діагностиці.

У 1980-1999 роках сотні статей та десятки книг були опубліковані з питань біоелектрографії. Безліч цікавих спостережень та деякі статистичні кореляції було зібрано у всьому світі, а також виявлено основні фізичні принципи Кирліанівської фотографії. Усі дослідники використовували фотоматеріали та фотопроцес.

Та нарешті в 1995 році, було створено новий науковий підхід, що базується на цифровій відеотехніці, сучасній електроніці та кількісній комп'ютерній обробці даних методом газорозрядної візуалізації.

В історії науки створення нових приладів завжди призводило до нового етапу розуміння реальності. Мікроскоп, телескоп, рентгенографія, томографія, ультразвукова діагностика – без цих приладів сучасна наука та медицина сліпі та безпорадні. Поява апарату газорозрядної візуалізації ознаменувало новий етап у пізнанні природи Людини. Це перший у світі прилад, що дозволяє візуалізувати розподіл енергетичних потоків у просторі.

Причому відбувається це простим шляхом, відтворюваним у зрозумілих графічних образах і, що важливо, при невеликих витратах. На даній стадії наукового розвитку ці якості роблять внесок у загальну тенденцію зміни уявлень про біологічні об'єкти: дедалі більше уваги приділяється їх динамічним, фрактальним, просторово-польовим властивостям, дедалі активніше розвиваються паралелі між Західними редукціоністськими та Східними холістичними уявленнями. На думку сучасних учених, метод газорозрядної візуалізації – це не просто ще один діагностичний метод, а певний етап у розвитку підходів до нового розуміння непростої нашої Реальності...

З усього свого тривалого совкового Дитинства я найбільше запам'ятав нас, випробуваних, у стінах недавнього Аневербе та радянського КаДеБе в київській Бучі... Нас підозрювали в інакшості, і з цією підозрою так і передали в подальше доросле життя. Не вдавалося відкосити нам хоч на якісь психотропні пігулки. Нам вони були невідомі. За життя лише одного разу від життєвої втоми звернувся до районного психіатора. Ішов 1987 рік.

– Послухайте, – сказав психіатр, – нащо ви мені морочите те, чого і у вас самого вистачає! Ну при чому тут ваші бейцели, коли ви просто інший і земним психіатричним діагнозом, який до речі встановлювати вам заборонено, цього не перекрити. Пишіть книги, ганяйтеся за веселкою, розчиняйте її у собі, але тільки не морочте мені голову. Ви не наш. Я перевіряв. Ви по-справжньому – чесно не наш! Живіть із цим і не перевантажуйте по-справжньому земних, інший...

Одна досада, – мені довічно було заборонено роботу в офіційних ЗМІ та участь у будь-яких творчих спілках недо-Зоряної Людства. Я відстраждав кілька десятиліть, перш ніж з'явився Інтернет і все розставив на свої місця... А Віра, Жора, Веніамін...

То Віра повернулася на Північний космодром, де когось ублагала, і її взяли двірником у той зоряний Плісецьк, а Веніамін пов'язав свою долю з торційними полями в Мосаді, тоді як Жорка відразу після школи таки підсів на якусь кислоту і випав, як заведено було тоді казати, з дев’ятого поверху з багатоквартирного будинку в своїх моднявих чехословацьких яскраво-жовтогарячих вельветових шузах. Що й казати: у кожній хатці – свої іграшки, братці…

І лише створені нами в часи нашого санаторного підослідного дитинства нетутешні егрегори все ще й досі блукають у передвечірніх та нічних сутінках київської Бучі.  Чи ви їх там часом не зустрічали, любесенькі м+ої? Чи вони вже зовсім пішли після навали рашистських орків?

Березнь 2005 – Квітень 2022 рр.