События вплетаются в очевидность.


31 августа 2014г. запущен литературно-публицистический блог украинской полиэтнической интеллигенции
ВелеШтылвелдПресс. Блог получил широкое сетевое признание.
В нем прошли публикации: Веле Штылвелда, И
рины Диденко, Андрея Беличенко, Мечислава Гумулинского,
Евгения Максимилианова, Бориса Финкельштейна, Юрия Контишева, Юрия Проскурякова, Бориса Данковича,
Олександра Холоднюка и др. Из Израиля публикуется Михаил Король.
Авторы блога представлены в журналах: SUB ROSA №№ 6-7 2016 ("Цветы без стрелок"), главред - А. Беличенко),
МАГА-РІЧЪ №1 2016 ("Спутник жизни"), № 1 2017, главред - А. Беличенко) и ранее в других изданиях.

Приглашаем к сотрудничеству авторов, журналистов, людей искусства.

ПРИОБЕСТИ КНИГУ: Для перехода в магазин - НАЖМИТЕ НА ПОСТЕР

ПРИОБЕСТИ КНИГУ: Для перехода в магазин - НАЖМИТЕ НА ПОСТЕР
Для приобретения книги - НАЖМИТЕ НА ПОСТЕР

понедельник, 4 июля 2022 г.

Веле Штилвелд: Зріз Сновидінь, ч.62-у

Веле Штилвелд: Зріз Сновидінь, ч.62-у

І точно… Мені щойно приснився приголомшливий сон,що ближче схожий на фільм-комедію з досить тупим сюжетом.Коротше, був там якийсь Хтось, якого насправді і не існує. Я чітко пам'ятаю цього Хтось, з яким ми багато спілкувалися, сміялися, і відвідали багато сейшнс і паті. Чудовий сон…
Снилося там також, що я сиджу в інтернеті та гортаю вид осики, серед яких бачу якийсь дивний видос де огрядний бевзь краде чуже немовля, і наразі я розумію, що це знайоме немовля, загорнуте в ковдру з павучої пряжі… І тут же виникає неспівмірність… У повсякденній реальності опасисті чоловіки не крадуть немовлят. Тому саме після цього сну я прокинулася в холодному поті, і ще хвилин п'ятнадцять мені не вдавалося заснути...
Потім наснився мені приємний сон про Джоану і Кріс, після якого Соня прокинулася з посмішкою до вух, ласкаво приказуючи:  
– joana моя, joana,  – після чого Соня цілувала її стільки разів, скільки хотіла без зупину і без тої поворної чортової маски чи без будь-яких упереджень! У Соні було відчуття, що це була вона в тілі Кріс, ніби, наостанок (Звісно ж, Кріс!), і ніжно притискалася своєю щічкою до щічки Джоани, відчуваючи, як палає ві притиску її щока. 
Схоже, цей жар відчула і Джоана,  – це було просто непередавано, ніби, взагалі не сон, а рай якийсь! Соня аж розрюмсалась у ві сні. 
Люблю це почуття, коли дивишся на час і розумієш, що ти вже мала б прокинутися, але на жаль тільки зараз, а не годин тому, бо ти вибрала шлях дебілки і вирішила не спати, сказавши ну хіба що задрімаю на три-п'ять годин  – невже цього цього буде замало? Мало!
А ще була дивна Людина в масці: але коли Соня зрозуміла, що це вже був не сон, чинити опір реальності було пізно: ні, її ніхто не ґвалтував, їй просто не дозволяли легко і просто дивуватися, ранжуючи її реальність нескінченними склепіннями правил…
Потім Соня чомусь йшла від Ренати (якій сама снилася у ту мить, і вона  палко кликала її до себе у гості. Напередодні вона прибігла до Соні крізь сон, і щоб похвалилитися своїми текстами. Бо у неї  у класі були одні хлопчики… А вона все говорила: Ну, хочете, ми розберемо ваші слова? Це не за планом, але ми, якщо ви бажаєте, звісно їх розберемо». Ті погоджувалися, тому і Рената, і Соня прокинулися у доброму настроєї.
А ще Соні наснилося, що вона закінчила те, що зараз тільки малює, і вийшло красиво, так що навіть їй самій стало до вподоби, а Ренаті і зовсім - вау! Соня поки що пам’ятала, швиденько наскетчила той сон... В в ньому почервоніле обличчя інопланетного регента, яке  ніби перейшло у земну хмарність, і його потрібно було заново збирати з хмари енергії і сріблястих хмаринок... Оговтавшись, Соня відразу почала його збирати, але раптом згадала всі існуючі обмежувальні норми і правила, які суворо не дозволяли легко і просто дивувати їй світ, і ранжували реальність нескінченними склепіннями всіляких безглуздих недозволів…
При цьому у сні Соня при цьому подумала і визначила одну чітку думку:
– Вау, він знає мене, як точно також, як я знаю його  – геть до останньої родимки... Тому, що це кохання!  – Як видно, бо то мабудь сам Святий дух знову зійшов до Соні у сон, хоча зовні вона розслабила свої мізки скетчами про батьків...
– Come  back, придивіться, любесенькі друзі! Хіба все це не виглядає якимось... нереальним? Сама не можу повірити, що всі ви і вони не плід моєї уяви, чи все це найпрекрасніший мій сон, довжиною в життя… Хоч, я знову весь сон тікала від змії, яка магічно з'являлася і нападала, якщо поряд чхала якась кішка у фетровому каптурі.Ну, а я нвіть не дивувалась.... Хіба це не цілком адекватні для мене сни ...
Напередостаннім, перед самим світанком видався ще один сон покори… Бо перед пробудженням Соня побачила і відчула як вона м'яко цілує когось сперше шію, а потім ще й у зап'ястя...
А ось кошмаром сам я називаю той сон, в якому я увесь час сміюся, тому що після цього відбувається щось бридке і я плачу, і чим сильніше я сміюся, тим складніший конфлікт… Бо відбувається і трапляється щось досить нерозважливе, але споконвічне для нашого злидарського світу. Чи пак майже неозорий весь наколишній всесвіт…
Бо і сьогодні Соня крізь сон кричала, бо снився їй дуже потужний і дивний сон, від якого весь день потому у неї ще й досі по справжньому горло болить ... А ще у її квантової сестри Шредінгера Регіни в костюмі Байєса, яка  стверджує, що С оня розмовляла уві сні і весь час скигла, хоча зазвичай і спить дуже тихо і лагідна. Ніби овечка Долі… Тобто вщент сканована сновидінням до свого уявного клону…

Комментариев нет:

Отправить комментарий