Леонід Редька (Бомо): З КРОПИВИ МЕД ЗБИРАЮ

• Наше життя сповнене стереотипів. Не оминули вони й літературу. Коли говоримо "поезія", то відразу на думку спадає щось із класиків…  Як "вірш", то має бути чіткий ритм і досконала рима. І строф небагато, бо скажуть, що це поема, або що автор "за хвилями не бачить моря"…

А, коли читач зустрічає три рядки, то вже знає, що це хайку (хоку), і налаштовується на східну поезію, східну філософію…

Сподіваюся, авторові цієї збірки вда-сться змінити отаке сприйняття. Як багато років тому ці вірші змінили мою думку…

Строфу з трьох рядків, що пов'язані спільною римою, називають терцетом. Та в нашій поезії цього терцета не так часто й зустрінеш. А от Леонід Редька всю свою творчість пов'язав із трьома рядками. Отака затятість, вірність одному поетичному жанрові мене спершу здивувала.

Але, зрештою, чому японцям століт-тями вдається трьома рядками висловити захоплення світом? І нікого не дивує, що є певна кількість усталених образів для кожної пори року. І, що японські поети керуються віковими правилами й традиціями.

Магічність числа "три" добра знайома українцям: три світобуття: (Права, Нава, Ява), божественна Трійця, троїсті музики, навіть, коса плететься з трьох рівних пасем волосся. А коломийка?..

У трьох рядках Леонідові Редьці вдається вмістити і зізнання в своїх палких почуттях, і філософські роздуми, і ліричні свої сподівання, і гумористичний меткий вислів:

– Я в полоні твоєї тонкої краси.
Що завгодно, кохана, у мене проси.
– Вимий посуд, сміття віднеси.

Девіз поета теж зрозумілий для всіх:

Верши,
Вірші
Для душі!

І нехай інколи в його рядках порушено ритміку, і рими можуть здатися не такими точними, але кожен терцет – це точний кадр із життя! Щирість, саме той погляд на світ, які притаманні японським хокку, є у віршах Леоніда Редьки. І радісно, що поруч нас по світі ходить людина, котра може підміти-ти, як:

Злякався день, утік –
В людський пірнув потік, –
В стрімку годину пік.

Пані Ікс

*     *     *

Моїй мамі Марії Іванівні
і доньці моїй Анастасії
присвячую…

Леонід Редька (Бомо)

*    *     *

Закоханий – не має меж…
А чи кохають мене теж?
Авжеж…

*     *     *

Дочекався дзвінка: пролунало.
…і зразу так хороше стало:
Наче сім баб пошептало.

*     *     *

У кожного своє буття.
Кожен рядок – це серцебиття.
«Кожен терцет – це кадр з життя».

*     *     *


Відверта хвилинка:
кожна жінка –
тендітна квітка.

*     *     *

Зачіска, як покоси.
Кришталеві роси
вплелись в твої коси

*     *     *

Не досить однієї вірності…
У тебе вистачить мудрості.
щоб збагатити цінності.

*     *     *

Люди літні.
як і діти малолітні, –
тендітні.

*     *     *

Задумалась зрілість
про те, що вона гість…
Господиня – вічність.

*     *     *


Що нам треба?
Наша потреба –
мирного неба.

*     *     *

Я за вас помолюсь…
Добре підготуюсь
і ще з’явлюсь.

*     *      *

Как жить поэту, когда денег нет?!
Все поэты прошлого шлют ему привет:
Тяжело таланту первые сто лет.

*     *     *

Друзей могу назвать по одному...
И как муж я кому-то нужен... Но кому?
Чем жить с кем попало, лучше жить одному.

*     *     *

Строчка та и эта
Согрета
Душою поэта.

*     *     *

Поэт - это состояние души.
Преграды жизненные верши.
Дерзай! И поменьше греши.

*     *     *

У костра...

Лес. Гитара под рукой.
Дым ложится над листвой.
Ты не рядом со мной.

Может, вернешься? Если...
Пел бы тебе свои песни...
Обиды нет - надежды воскресли.

*     *     *

Загляделся в даль...
Душу покрыла вуаль -
Подкралась печаль.

*     *     *

Судьба. Мечты. Отчаянье.
Глаза сказали и ... молчанье.
Они признались о страдании.

*     *     *

Уже весна в окно кричит...
Мой телефон тобой забыт.
Душа страдает и молчит.

*     *     *

Жизнь-река затянула так глубоко...
Мне расстаться с тобой нелегко.
Ты со мной, но уже далеко.

*     *     *

Солнце проснулось. В слезах трава.
Память о любимой жива...
(Воспитай мое сердце, голова.)

*     *     *

Под сломанными крыльями разные города.
Кто эта птица, летящая в никуда?
(Счастье, иногда, не находят никогда.)

*     *     *

Вспоминаю часто вечерами...
Я так желаю встречи с вами...
Друзья проверяются годами.


2000-2017 гг.

--------------------------------------------------------------------------------------

ПРИМЕЧАНИЕ

СТРОФА:

Виды строф
Строфа, двустишие, дистих, терцет, терцина, катрен, квинтет, секстина, септима, октава, нона, децима, одическая строфа, онегинская строфа, балладная строфа, сонет, триолет, рондо, сицилиана, сапфическая строфа, алкеева строфа, королевская строфа, спенсерова строфа, нетождественная строфа, астрофизм, строфоид.

ТЕРЦИНА
Лит. Энц. ТЕРЦИНЫ – (итал. terza rima, франц. rimes tiercees) – одна из особых, так называемых "твердых" поэтических форм итальянского происхождения. Т. состоят из трехстиший двухрифменного типа.

Брокгауз: Терцины – (ит. terzine), строфы, состоящие из 11-тисложн. ямбич. стихов, причем первый стих рифмуется с третьим и со вторым стихом предшествующей строфы (Aba, bch); строфы "Божественной комедии" Данте.

БСЭ: Терцины  – (итал. terzina, от terza rima – третья рифма), форма цепных строф: ряд 3-стиший, связанных рифмовкой по схеме aba, bcb, cdc, ded... yzy z. Таким образом, Т. дают непрерывную рифменную цепь.

ТЕРЦЕТ (французск. Tercet) – отдельная строфа (станс) из трех строк, законченная и самостоятельная как по смыслу, так и по внешним признакам построения. Требование структурной законченности в отношении рифмовки Т. приводит к тому, что единственной теоретически мыслимой комбинацией рифм является однорифменная схема: ааа, т. к. вторая рифма, введенная в Т., неизбежно оставалась бы холостой. Такая ограниченность возможностей сделала форму Т. непопулярной и почти неупотребительной.
В отличие от Т. как самостоятельной формы, описанной выше, следует отметить обычное во Франции применение термина Т. ко всякой строфе, состоящей из трех стихов.

Кроме однорифменного типа aaa, bbb, ccc и т. д. здесь возможно несколько комбинаций рифмовки, являющихся результатом переброски в соседнюю строфу римфы, к-рая остается в пределах Т. незарифмованной.

Классическим образцом такого построения Т. является форма терцин. Из числа других аналогичных видов Т. необходимо назвать известную в средневековой поэзии схему: aab, bbc, ccd и т. д.

Термин Т. употребляется также специально для обозначения трехстиший сонета в отличие от его четырехстрочных строф, к-рые называются катренами.