Собой красив и нравом яр – поэт-байкар Роман Котляр

• Собой красив и нравом яр –
  Поэт-байкар Роман Котляр!

Наш автор поддерживает традиции украинской эпиграммы.

Заради красного словца – не пожалеет никого!

Роман Котляр взял на себя смелость рассказать о написанных книгах, встречах, своих выступлениях, а также о том, как «дошел до жизни такой»:

«Родился в г. Славуте Хмельницкой области в 1977 году, давно это было. Семья моя русскоязычная, поэтому определенные трудности с украинским языком были. Отец, закончив институт в Херсоне, получил направление на работу в Черкассы; соответственно, с 1980 г. я жил в этом живописном областном центре. Закончил школу, учился на филологическом факультете пединститута (ныне – Национальный университет), а затем получил юридическое образование.

По-видимому, тягу к слову я ощущал всегда. Думаю, немалую роль в этом сыграло то, что мои родители всегда с большим уважением относились и относятся к книгам. Сколько себя помню, читал запоем. В том числе и на уроках. И если в начальной школе и средних классах любил точные науки, то в последующие годы отдал свое сердце гуманитарным».

И он таки не прогадал! С кончика, разумеется, пера и с клавишей компьютера сходят строки, ставящие Романа так, как его тёзка Виктюк ещё не ставил чеховского «Дядю Ваню»!

Л. Глебов, Е. Гребинка, наконец, П. Глазовой тоже писали басни и юморески, но сначала царская, затем советская цензура не позволила развернуться талантам во всю глубинку и ширинку. Только в наши, демократические времена творчество стало безбрежневым!

Почитатели экзерсисов Р. Котляра, с нетерпением ждали выхода новой книги. И теперь они будут делать то, для чего они есть. Читать! В добрый путь!..

Игорь Лотыш

*     *     *

Перший мужчина

• Валерії Бабенко-Атаманенко

Лєрка, дура та потвора, відчула загрозу:

Незабаром будуть горе та великі сльози.

 Відрахують з інституту – ссесію не здати.

Ректор вирішив це «чудо» трохи попитати.

–– Ви «по блату» поступили, ви тут випадково.

Всі предмети завалили – бувайте здорові!

Не відповіли нічого. Є одне бажання:

Скажіть в тему ви хоч слово. Останнє питання.

Знає це навіть дитина. Мрію, щоб згадали

Ім’я першого мужчини. Як же його звали?

– Пам’ятаю, це ще в школі, у сьомому класі.

Звали фізрука Микола, був у «Адидасі»...

08.12.2015 р.

*     *     *

Груповуха

• Якову Купінському, його книзі «Два куми»

– Куме, тема є цікава! – Крикнув Гриць на вухо.

– Ця оригінальна вправа зветься груповуха.

– Спробуємо. Давай снідать. – Дістав Гнат дві миски.

– Ти скажи мені, сусіде, хто в твоєму списку?

– Всі знайомі, всі до бою. Ось така картина:

Ми, давні куми з тобою, та твоя дружина.

– Ні, я проти, не дозволю я такого тиску!

– Я тебе з сумом та болеем викреслив зі списку.

15.01.2017 р.

*     *     *

Напросилась

• Директору Черкаської спеціалізованої школи I-III
  ступенів №28ім. Т. Г. Шевченка Тетяні Скорик

Таким директором быть не гоже:

«Рожденный ползать – летать не может!»

29.11.2016 г.

Якось випускник колишній завітав до школи.

Це пожартував Всевишній – там свої приколи.

 Після школи двадцять, більше, стати встиг юристом.

Зараз є і був раніше тим ще гумористом.

А директор зустрічає прямо на порозі.

Суржик там такий лунає, що від нього сльози.

Там амбіції міністра, гонор президента.

Замість «швидко» в неї «бистро», замість стрічки – лєнта.

– Поімєть з тебя шо можу? – Розправила крила.

Але потім її ... «обличчя» враз почервоніло.

Випускник на неї зиркнув і сказав: – Як файно!

Прокурорську перевірку! Сьогодні!! Негайно!!!

18.12.2015 р.

*     *     *

Не подумав

• Борису Дружиніну

Розповів дідусь старенький про свою подію.

Народився син маленький – збулась його мрія.

Це не вся ще перемога, тільки половинка.

Витримав діді всі пологи, як молода жінка.

Важко, хоч є ніжність, ласка, разом народити.

Але після мрії-казки дід чомусь сердитий.

…

... Діду, щоби мав ти змогу радісно жить, круто,

Будь не тільки на пологах – на зачатті будь ти!

21.04.2016 р.

*     *     *

• Сюзанні Онищенко

Книга – це для неї грати,

Хоч вже не в декреті.

Їй би краще працювати

В касі в туалеті.

20.10.2016 р.

*     *     *

• Ірині Усовій

Їй робота до вподоби –

Так, щоб все було на «п’ять».

В неї навіть всі нероби

Починають працювать.

26.10.2016 р.

*     *     *

• Екс-прем’єру України Миколі Азарову

Не знаю, що він за економіст.

«Госпідара» не зможемо забути:

Такий вже він філолог та лінгвіст.

Не дай нам Боже знов його почути!

29.10.2016 р.

*     *     *

• Колезі по гумору Зінаїді Токар

Клізма в білому халаті –

Безкоштовна медицина.

Вставить їй бабуся Зіна

Гумореску в ВІП-палату.

22.11.2016 р.

*     *     *

• Претенденту на посаду голови
  Щербанівської сільради
  В’ячеславу Макаренку

Сорока кинула в вікно

Звістку про вибори в сільраді.

Звідки взялись ці кандидати,

А серед них є ці ще гади?

Злетілись нами керувати,

Неначе мухи на гімно.

24.11.2016 р.

*     *     *

• Голові Щербаніської
  сільради Ігору Процику

Інтелігентний, совість має.

У нього все іде від серця.

Коли спільнота обирає

Порядність, легше їй живеться.

25.11.2016 р.

• Заступнику голови Щербаніської
  сільради Світлані Мельник

Ох, нелегко порядній людині

Існувати у нашій країні.

Чесно робить вона добрі справи

Не для вдячності і не для слави.

08.12.2016 р.

*     *     *

• Президенту федерації шашок
  України Анатолію Яценку

Він стільки років президент,

Що вже давно від нього нудить.

Розлив на крісло клей «Момент»,

Приклеївся – і мутить, мутить…

23.11.2016 р.

*     *     *

• Василю Фельку

Учив він в школі лоботрясів,

Палив, пускаючи з вух дим.

Василь Фелько – це справжній Вася:

Цінуємо його таким.

25.11.2016 р.

*     *     *

• Аллі Руднєвій

Ваші мужність та терпіння –

Дві третини його вміння.

Його книги та пісні –

Ваші ночі, Ваші дні…

25.11.2016 р.

*     *     *

• Відомому черкаському
  поету-барду Сергію Руднєву

Я бажаю деяким поетам

Щиро цінувать своїх дружин.

Якщо ти опинишся один,

Ні тобі поеми, ні сонета.

Поетична вся твоя планета

Не покине межі туалету.

25.11.2016 р.

*     *     *

• Відомій письменниці
  Марині Павленко

Наша письменниця чудова,

Твої книжки так люблять діти!

Марино, твоє щире слово

Нас кличе мріяти й радіти.

14.12.2016 р.

– Дякую, дуже приємно. Тільки яка ж це епіграма?
Це прям якась міні-ода. J Бракує-таки кусючості. J

– Мариночко, не напрошуйся. J
Виступлю в тебе в Умані спочатку. Епіграма – потім. J

Марині Павленко

Виступає, гастролює,

Все їй вдома не сидиться.

По країні всій мандрує,

Наче жабка-мандрівниця.

28.02.2017 р.

*     *     *

• Надії Гринь

Щоб збувались ваші мрії,

Слухайте вірші Надії

Ви не просто світла, добра й щира.

Сонячна Ви, Ваша пісня лине.

Ви митець, хто завжди прагне миру

І хто все віддасть за Батьківщину.

31.01.2017 г.

*     *     *