Веле Штилвелд: Молитва на ринві, частина перша
Щоденник молодого негідника
В одній багатоквартирній висотці жили одного разу: Топ-модель, Рекетир та Домушник. Долі в них були різними і зустрічі нечастими, поки не трапилося те, про що буде подальша розповідь…
Все в цьому світі відбувається одного разу, і так сталося, що Топ-модель Чень Хо закохалася в свого сусіда - Домушника Айні, про існування якого раніше не знала. Та й як можна було підозрювати, що у повсякденній повсякденності раптом може виникнути людина-фетиш, що ожила образ ідеальної символічної пристрасті, предмет обожнювання…
Адже домушник Айні ніколи не відвідував показів і не брав участі в дефілі. Не був званий він і на різноманітні вечори і коктейлі, не мав своєї студії, а якщо що і мав, то лише професійні набори відмичок і деякі міркування особливої властивості про практичне застосування цієї професійної оснастки.
Своїми відмичками Айні розкривав чужі світи, і, як водилося, живився в них матеріальними надмірностями тих, кого вирішував без особливих розшаркувань відвідати. Звісно, поза присутністю господарів у їхніх матеріально-благополучних світах.
У той же час трапилося й ось що: відчайдушному громилі, рекетиру Стінгу під час чергового розбирання на Центральному міському ринку, в тій фазі, коли вже повний: "Ша, базар! Туши світло!! Зливай воду !!!", банальною толової шашки зовсім випадково розвернуло стегнові м'язи ніг, і громила Стінг навіки перетворився на каліку.
Братани не забули про свого дружба, як вірні друзі не забувають про друга. У його світі одночасно виникли – грошова держпенсія інваліда та щомісячна чимала страховка із "общака". До всього, як і раніше, у разі конкретного наведення та стреми йому перепадало за ризик, але всього цього від природи рухливому і волелюбному Стінгу тепер уже не вистачало.
Вибуху на Центральному ринку, що перетворив Стінга на каліку, був свідком Айні. Він якраз прямував до віддаленого скриньки бариги-перекупника, у якого й збував їм вкрадене – без зайвого шуму та кіптяви. З того часу самого домушника Айні відвернуло від ринку, і він назавжди змінив місце збуту злодійського улову.
Однак Стінг жив по сусідству з Айні, і не помічати того Айні вже не міг. До того ж йому захотілося від життя більшого шику, з тим, щоб не опинитися в стані Стінга, життя якого явно не вдалося.
І почав Айні витонченіше і ретельніше зламувати найпідступніші дорогі замки, і не залишилося таких охоронних систем, які б не піддалися йому, що ввійшов у смак і азарт. Грабував тепер старанний домушник і бананових- і порноворотів, і старанних банківських службовців із підвісками, на яких кожен окремий діамант коштував з трикімнатну квартиру, підчищав він і барахлішко і в інших політичних нуворишів Нової Республіки. Благо одних партій було понад сто, і в кожній розкошували свої доморощені плутократи, що час від часу мотали то на тропічні острови, то в райські кущі, подалі від життєвих турбот…
На жаль, при злому, трудязі Айні не знадобилося особливих зусиль, та й зайвої хлібної скоринки в квартирі не виявилося. У двох добре задрапованих кімнатах домушник виявив одне розкішне двоспальне ліжко під балдахіном у справжньому стилі ампір та одну досконалу і оголену істоту – жінку, чиє голе тіло воістину було прекрасним. Ось де був усім діамантам діамант!.. Схоже, молода дама свято себе блюла: він застав її за вечірнім туалетом, коли він медитувала, ретельно обтираючи і знову змащуючи кожен сантиметр своєї власної шкіри.
Все інше в квартирі чудової красуні, аж до розкішного олександрійського трюмо, мало ледь помітний для сторонніх, але гостро відчутний домушником неприкритий дух бутафорії. Все в цій квартирі, аж до постільної білизни, регулярно переставлялося і виносилося, як справжні змінні декорації.
У квартирі топ-моделі справжній сенс мала тільки сама Топ-модель – не-порівняна красуня Чень Хо!.. Після недовгих, але сумних професійних роздумів пригадав Айні в серцях жадібну бабу, з чиєї вини він опинився в цьому безглуздому театрі абсурду і готовий був тихо ретируватися. І так би, звичайно, і сталося, якби погляд Айні ще раз не намацав чарівну фігурку.
Перед ним ніжилася на ліжку богиня.
"Та це ж дівчина мрії не одного ділка! За однією їй зміг би поохотиться цілий злодійський синдикат!" - І шалений домушник прикипів поглядом до красуні.
Тепер весь час Чень Хо малювала найрізноманітніших метеликів, тоді як Айні малював тільки її чарівне тіло.
І все було б чудово, але тільки Айні не зумів втратити загострене за довгі роки почуття ризику. Він, як і раніше, любив відчувати себе улюбленим учнем Бога, і свою втілену в Чень Хо пристрасть найчастіше малював просто на плоскому даху, политому немов шоколадом, густим шаром гудрону, де Айні здавалося, що саме тут найвища точка розкриття його таланту, і що як колись злодійській, так і тепер художній успіх саме тут дарує йому Господь!
Хотілося Айні, щоб його Бог міг споглядати і Чень Хо, і вона, під його молебен, дуже часто простоювала негліже прямо перед обличчям невідомого їй Бога. У Бога вірив Айні, а вона вірила в Небо… Так ось перед Небом і Богом со-зерцал Айні піднебесну смертну красу дівчини,чию найніжнішу плоть малював на даху шістнадцятиповерхового будинку…
Ішов час. Айні все малював і малював свою Чень - спочатку невміло, але невгамовно і пристрасно, - малював він вночі і вдень. Тепер тільки зрідка відволікаючись на фізичну любов до натурниці, та ще й на ювелірне чаклунство над новими і новими відмичками, що регулярно замовляються Інтерполом.
А життя йшло своєю чергою. Паралізований рекетир Стінг змушений був згодом погодитися на ампутацію ніг, після чого впав у депресію і потихеньку почав божеволіти... Адже і грошей і колишніх коришів до того поменшало. Братанів наздогнала непруха, їх поступово вибило і перемололо нещадний бандитський час.
Божевільним не треба докладати особливих зусиль, доводячи своє душевне нездоров'я. Зазвичай воно у них на очах. У самого Стінга воно виявилося тим, що став просиджувати цілодобово нікому не потрібний каліка в похмурому колодязі двору, найчастіше розташовуючи своє безногое тіло біля ринви, і про щось весь час тихо віщаючи в неї. Багато хто думав, що саме так колись молився. І в тому йому не заважали ні сльота, ні дощ, ні град, ні сніг, ні густі сутінки, ні полуденна спека, ні навіть... землетрус.
А трапилося й таке одного разу в столиці Нової Республіки, яка вже не один раз перестраждала. Того пізнього вечора всі жителі величезного будинку опроми-ном вискочили зі своїх вуликів-квартир і опинилися на вулиці. Серед них виявився і Айні зі своєю милкою Чень Хо.
Довго ще потім дивувалася красуня, мовляв, куди ж зникла хвалена витримка друга. Але Айні ніколи по дурному не ризикував і не розкривав перед Чень Хо справжнього свого інтересу, скажімо, чисто спортивного. Спускаючись останнім, він просто відмикав усі незамкнені похапцем у під'їзді квартири однією єдиною новою універсальною відмичкою. І йому це вдалося. Піддавалися клямки та замки найхитріших систем. Все, крім одного єдиного, з яким у домушника вийшла неприємна заковика.
То була квартира відставного підполковника АБВГДЕЙКИ Облапошина. Дверний замок у дверях персонального пенсіонера відмичка для Інтерполу відчинити не змогла. Двері їй не піддалися!.. Безперечно, над цією відмичкою треба було ще працювати. Айні засумував, – досконалості відтепер не було у його облаштованому світі… У цьому чортовому замку була невідома йому досі заковика.
Калека ще молився, майже беззвучний шепіт його йшов водостічною трубою в небо. І Небо зглянулося, поштовхи припинилися. Люди почали розходитися по домівках, навіть не помічаючи, як легко кимось були розпороше їх меркантильні земні світи ...
Повернулися до квартири – в затишну для обох постіль – і домушник із топ-моделлю Чень Хо. І тут Чень Хо безжально засміялася:
- АБВГДЕЙКА - і в Африці лиходійка.
На що Айні раптом різко образився:
- Та ти й справді, дитино, крута? За глузування з мого злодійського генія доведеться тобі, ластівко, простояти, завмерши перед мольбертом додатковий годинник, тому що час, відведений на Творчість, нормує тільки Бог. Адже я не злодій, золотка, я творець! І за це я намалюю твій жертовний двійник однією червоною охрою. Це і буде відплата творця своїй Галатії! Саме на помсту за твою невіру в мій злодійський геній творця, я пожертвую тебе самому великому Богу!
- О, любий, це буде найкривавіша твоя жертва, - пристрасно прохрипіла захоплена чоловічим гнівом Айні податлива красуня. Їй достеменно було відомо, що в жертву буде принесене лише чергове полотно з її кривавим зображенням, але не вона сама – ні душею, ні тілом. Гнів домушника її збуджував, оскільки в ласках його Чень завжди шукала не тільки грубо чоловічу силу, а й віртуозну витонченість злодійських ласкових пальців, що розкривали її ерогенність у найнесподіваніших точках. Під цими пальцями тіло Чень зазвичай тремтіло і співало!
У світі тільки пройшов чотирибальний землетрус, під час якого ходуном ходила земля, а в квартирах з численних шафок і етажерок злітали кришталеві вази, якими преміювали населення ще при минулому режимі, та зісковзували зі стін на підлогу картини епохи соціального кретинізму. котрої вибиралися поступово – кожен як міг. Адже за всіх часів кожен у світі народжується тільки первинним облизнем, а вже потім так-сяк потроху йде до снаги.
Комментариев нет:
Отправить комментарий