Борьо Данкович: "Піду в північ до півниці з чужими бабами", фолк'комп

Борьо Данкович: Это сакрально-магическое ритуальное пение, текста никто не знает, однако...

Оригинал СІВЕШНА Кутьо, кутьо, оньяд кутьо! Мачка би тя їз'їла - Феґир нодраґ, госсу гойо, Вирешкийк пашміна… Езер човкот ти у пупиць, Іген, добре знаву - Я тя люблю фурт навгтема Про што заспіваву. Йой де сийп водь - Чонтош, цукі, Сивке, борноровжо! Кешервешна’с тай пахлива Від’їтим тя довжен дуже. Сокні пиндель най ся крутить, Гий циганське сонце - Цюлювати мушу иппен Твоє біле орцо… Гонем латготолок тийгед - Меґґолок ийн риктен. Біжи, пилуй йд мині, сівем, Кедден, сердан, пинтек! Йой, у пинтек не пилуйся - Я із цімборами Іду пинтекен у пивницю Із чужими дівками…

P.S. Спроба перекладу на дещо українську, зважаючи на майже діалектизм (Веле Штилвелд):

Піду в північ до пивниці з чужими бабами там де ружею палає білолиця Ганя... Дещо біла дещо гарна дещо недоступна навела на серце чари відімські облудно. Хтів би пити, хтів би мати Ганю обіймати та напився геть до ночі з ранку не мав встати не мав сили не мав ружи та біляве личко промайнуло за смерічки ген до електрички... А у мене глум - на возі їду собі ничком. Де та Ганя, серцю люба і гарненьке личко... ніби про це... з варіяціями...
Борис Данкович Переклад майже автентичний)))